Про існування газованої води було відомо вже давним-давно, навіть за Гіппократа, який не відмовляв собі в задоволенні приймати ванни з газованою водою. У той час воду добували з різних природних джерел, а у 18 столітті почали використовувати бутилювання.
Наприкінці 1760‑х років один вчений вирішив зібрати вуглекислий газ, який активно виділявся під час бродіння пивного сусла, і пропустити його через воду. Так і виникла технологія газування води.
Потім, ближче до кінця 18 століття, у справу вступив відомий винахідник Якоб Швепп, той самий творець напою Schweppes. Він удосконалив спосіб газування води за допомогою вуглекислого газу, використовуючи звичайну соду і кислоту для його отримання.
У рекламі своїх напоїв, через використання соди для газування, активно використовували назву «содова» (Soda water), яка потім вкоренилася у свідомості людей по всьому світу, а не тільки в американців, і стала означати всі газовані напої.
В Іспанії популярні тоніки, які називають Газеоси. Вони являють собою содову з додаванням соди до складу. Можна сказати, що це свого роду подвійна содова.
Знайшли помилку? Виділіть текст та натисніть комбінацію Ctrl+Enter або Control+Option+Enter.
