Анчан: як заварювати і пити цей тайський синій чай

Синій тай­ський чай стає деда­лі попу­ляр­ні­шим: тури­сти часто при­во­зять його з поїздок як суве­нір і, спро­бу­вав­ши, зако­ху­ю­ться в його смак. Однак деякі, при­пу­стив­шись поми­лок під час зава­рю­ва­н­ня, зали­ша­ю­ться роз­ча­ро­ва­ни­ми цим напо­єм. Який вигляд має мати справ­жній анчан, як його пра­виль­но зава­рю­ва­ти та які ефе­кти можна очі­ку­ва­ти — про все це роз­по­ві­мо в нашо­му матеріалі.

З чого роблять синій чай

Тайський синій чай, відо­мий, як анчан, зна­чно від­рі­зня­є­ться від тра­ди­цій­них чаїв, таких як китай­ський чер­во­ний і зеле­ний чай, улун, пуер і япон­ська матча, які всі виро­бля­ють із листя каме­лії китай­ської. Анчан, нав­па­ки, ство­рю­ють із кві­ток клі­то­рії трій­ча­стої — росли­ни, що нале­жить до сімей­ства бобо­вих і росте в тро­пі­чних регіо­нах. Основне місце її поши­ре­н­ня — Азія, хоча її також можна зустрі­ти в Австралії та Південній Америці.

Квітки клі­то­рії трій­ча­стої мають вели­кі, яскра­ві сині або ліло­ві від­тін­ки. Після цві­ті­н­ня на росли­ні з’яв­ля­ю­ться боби, що містять до деся­ти насі­нин, але для виро­бни­цтва анча­ну збір про­во­дять на ста­дії цві­ті­н­ня. Зібрані квіти про­хо­дять про­цес під­в’я­лю­ва­н­ня, оки­сле­н­ня, скру­чу­ва­н­ня і суші­н­ня, що нага­дує фер­мен­та­цію іван-чаю.

Цікавий факт: у Таїланді цей напій нази­ва­ють «nam dok anchan», що пере­кла­да­є­ться як «чай із кві­ток горо­ху-мете­ли­ка» або «мете­ли­ко­вий чай». У Європі та США він відо­мий як butterfly pea tea, а в Китаї — Чанг Шу.

Антиоксидантна дія чаю

Синій колір анча­на вка­зує на висо­кий вміст анто­ці­а­нів, рослин­них пігмен­тів із групи полі­фе­но­лів. Антоціани мають поту­жну анти­о­кси­дан­тну актив­ність, яку можна порів­ня­ти з токо­фе­ро­лом і кате­хі­на­ми, ней­тра­лі­зу­ю­чи віль­ні ради­ка­ли і зни­жу­ю­чи оки­слю­валь­ний стрес.

Антиоксидантний ефект поси­лю­є­ться за раху­нок віта­мі­ну С, вміст якого в 100 гра­мах анча­ну ста­но­вить близь­ко 15 мг. Хоча це незна­чна кіль­кість, вона дає змогу роз­гля­да­ти синій чай як дода­тко­ве дже­ре­ло аскор­бі­но­вої кислоти.

Крім анто­ці­а­нів, в анча­ні вияв­ле­но міне­ра­ли у висо­кій кон­цен­тра­ції: каль­цій, магній, калій, цинк, натрій і залізо.

Важливо зазна­чи­ти, що вчені ана­лі­зу­ють склад пелю­сток або листя в їхньо­му чисто­му вигля­ді. Відсоток вмі­сту кори­сних речо­вин у водно­му настої, осо­бли­во під час зава­рю­ва­н­ня гаря­чою водою, най­імо­вір­ні­ше, буде нижчим.

Різноманіття користі антиоксидантів

Антиоксиданти бла­го­твор­но впли­ва­ють на серце, суди­ни, очі, шкіру, волос­ся, нігті та сугло­би. Регулярне спо­жи­ва­н­ня у висо­ких дозах може допо­мог­ти зни­зи­ти ризик онко­ло­гі­чних і сер­це­во-судин­них захво­рю­вань. Цей напій також можна назва­ти елі­кси­ром для мозку: він покра­щує когні­тив­ні фун­кції, допо­ма­гає боро­ти­ся з віко­ви­ми змі­на­ми і нев­ро­ло­гі­чни­ми роз­ла­да­ми, а також зни­жує рівень стре­су, що пози­тив­но позна­ча­є­ться на моз­ко­вій діяльності.

Анчан має діу­ре­ти­чні вла­сти­во­сті, спри­я­ю­чи виве­ден­ню токси­нів з орга­ні­зму. Це кори­сно як у разі сху­дне­н­ня, так і в разі засту­дних захво­рю­вань, оскіль­ки актив­не виве­де­н­ня шла­ків і токси­нів при­ско­рює про­цес від­нов­ле­н­ня. Діуретики також кори­сні для гіпер­то­ні­ків, оскіль­ки виве­де­н­ня зай­вої ріди­ни спри­яє зни­жен­ню арте­рі­аль­но­го тиску.

Можлива шкода та протипоказання

Як і будь-який інший про­дукт, анчан має свої обме­же­н­ня і можли­ві нега­тив­ні наслід­ки. По-перше, нату­раль­ні рослин­ні ком­по­нен­ти цього чаю можуть викли­ка­ти алер­гі­чні реа­кції. Якщо після вжи­ва­н­ня синьо­го чаю ви помі­ча­є­те сим­пто­ми алер­гії, краще при­пи­ни­ти його використання.

По-друге, вагі­тним і жін­кам, які году­ють груд­дю, слід про­яв­ля­ти обе­ре­жність із нови­ми про­ду­кта­ми в раціо­ні. Період вагі­тно­сті та году­ва­н­ня — не най­кра­щий час для пер­ших екс­пе­ри­мен­тів з анчаном.

По-третє, діу­ре­ти­чні вла­сти­во­сті анча­ну можуть бути неба­жа­ни­ми для людей з низь­ким кро­в’я­ним тиском (гіпо­то­ні­єю), оскіль­ки існує ризик зна­чно­го зни­же­н­ня тиску.

Якщо ви не нале­жи­те до пере­ра­хо­ва­них груп ризи­ку, реко­мен­ду­є­ться обме­жи­ти­ся одні­єю-двома чашка­ми анча­ну на день і роби­ти пере­р­ви в його при­йо­мі. Наприклад, тиждень від­по­чин­ку після кожно­го міся­ця вживання.

Три способи заварювання

• Настоювання: помі­стіть 10 буто­нів у чай­ник, залий­те неве­ли­кою кіль­кі­стю гаря­чої води, потім злий­те її. Повторно залий­те 500 мл гаря­чої води, накрий­те кри­шкою і дайте насто­я­ти­ся сім хви­лин. Такий метод дає змогу зава­рю­ва­ти кві­тки до чоти­рьох разів. Смак зале­жить від кіль­ко­сті буто­нів, часу і тем­пе­ра­ту­ри зава­рю­ва­н­ня; окріп може зро­би­ти напій гірким.
• Пролив: обпо­ло­сніть неве­ли­кий чай­ник гаря­чою водою, додай­те кві­тки, про­мий­те їх і знову залий­те гаря­чою водою. Настоюйте 20 секунд, потім злий­те настій у чахай і роз­ли­вай­те по чашках. Процедуру можна повто­рю­ва­ти кіль­ка разів, поки смак і колір напою зали­ша­ю­ться насиченими.
• Холодне зава­рю­ва­н­ня (колд брю): іде­аль­но під­хо­дить для літа. У гра­фин з 500 мл холо­дної води додай­те сім буто­нів, попе­ре­дньо обпо­ло­снув­ши їх. Помістіть гра­фин у холо­диль­ник на шість годин. Перед пода­чею можна дода­ти лід, лимон або сироп для поси­ле­н­ня смаку.