Кенійська кухня багата не тільки на місцеві інгредієнти, а й на запозичені продукти і традиції. Португальські моряки привезли в Кенію кукурудзу, картоплю, огірки, помідори, перець чилі та банани. Араби познайомили кенійців із прянощами, а англійці — з традицією британського чаювання. Індійські робітники, які працювали в британській колонії, внесли в кенійську кухню елементи індійської кулінарії. Ми зібрали всі традиційні страви східної Африки разом.
Національна каша
Із золотистих качанів кукурудзи готують популярну повсякденну страву — угалі, що є густою кашею з кукурудзяного борошна, води і солі. Для її приготування знадобляться дерев’яна ложка і каструля з товстим дном. Іноді угалі роблять із борошна проса або сорго, але спосіб приготування залишається незмінним: борошно всипають у киплячу воду і запарюють до загустіння, постійно помішуючи.
Коли угалі готове, воно починає відставати від стінок каструлі, і йому можна надати будь-яку бажану форму. У Кенії з цієї маси часто роблять імпровізовану ложку, якою зачерпують і їдять їжу.
У святкових варіантах угалі подають дещо інакше: зі щільної маси формують кульки з начинкою з м’яса або овочів і вмочують їх у соус від печені. На свята угалі готують із пшеничного борошна, сорго або маніоки.
М’ясне меню
Історично основою кенійської кухні була проста їжа: м’ясо диких тварин, смажене на вугіллі, риба, місцеві фрукти й овочі, боби та злаки. Сучасні м’ясні страви, доступні далеко не всім категоріям населення, включають тушковану з рисом ягнятину або яловичину. Телятину тушкують з овочами, такими як морква і картопля. М’ясо часто супроводжується томатним соусом із часником, паприкою, куркумою, коріандром, фенхелем і перцем.
Однією з найвідоміших страв кенійської кухні є ньяма чома — козлятина, смажена на вугіллі або на грилі. Це м’ясо подають на дерев’яних тарілках, іноді в подрібненому вигляді. У такий спосіб готують також баранину, яловичину і домашню птицю, при цьому спеції зводяться до солі, щоб підкреслити натуральний смак продукту.
Цікавий факт: у 70‑х роках минулого століття в Кенії було введено заборону на трофейне полювання.
Хліб по-кенійськи
У Кенії угалі можна вважати аналогом хліба, а чапаті — його місцевою версією. Тонкі прісні коржі з’явилися в кенійській кухні завдяки індійському кулінарному впливу. Для приготування чапаті використовують пшеничне або кукурудзяне борошно, а інколи додають порошок із сушених і подрібнених овочів для поліпшення смаку. Тісто розкачують у тонкий шар і смажать на сухих сковорідках, злегка змащуючи верх олією. Подають чапаті гарячими.
Гарніри, солодощі, напої
У кенійській кухні гарнір із пюре гороху або квасолі з картоплею і кукурудзою, іноді з додаванням м’яса, називається матаа. Його подають до дичини або курки, запеченої на вертелі з соусом карі.
Інша національна страва — іріо, що є сумішшю картоплі, зеленого горошку і кукурудзи, часто супроводжує м’ясні або овочеві рагу. Як смакове доповнення до цього овочевого пюре може використовуватися шпинат.
До речі, шпинат разом з іншими зеленими овочами часто входить до складу сукума — страви з тушкованої зелені.
Рис є звичною для нас крупою, але в Кенії його готують із національним колоритом: для варіння використовують кокосове молоко замість води. Кенійська кухня рясніє гострими стравами. Наприклад, картоплю подають із пекучим перцем чилі: спочатку бульби варять у мундирі, потім обсмажують очищені половинки, вкриті соусом.
Гострий салат із помідорів і цибулі з додаванням соку лайма називається кочумбарі. Популярні в Кенії смажені пиріжки самоса, що мають арабське походження, готують із пряною начинкою з м’яса, картоплі або гороху.
Солодкі кульки мандаазі нагадують пончики: після фритюру їх посипають цукровою пудрою. Кенійський чай, який є нащадком індійського ассама з тонким ароматом, ідеально підходить для ранкового чаювання. Смак чаю найкраще відтіняється молоком або вершками в англійських традиціях чаювання.
Знайшли помилку? Виділіть текст та натисніть комбінацію Ctrl+Enter або Control+Option+Enter.
